Велика вода в Херсоні: як змінилося місто після підриву Каховської ГЕС
Деякі мікрорайони Херсона закриті й дотепер, а рятувальники працюють під обстрілами.
На Херсонщині після підриву Каховської ГЕС води дедалі менше. На правому березі її рівень упав до 40 сантиметрів. Але досі підтопленими залишаються близько 200 будинків. Деякі мікрорайони Херсона закриті й дотепер. Військові, рятувальники та комунальники чистять вулиці під обстрілами.
Як змінився Херсон за останні два тижні та які нові випробування звалилися на людей, читайте і дивіться далі.
Велике болото замість великої води
Каховське море після підриву ГЕС втопило 50 населених пунктів і великий шматок Херсона.
“Велика вода змінилася на велике болото”, – ділиться кореспондентка Ніна Грушецька з місця подій.
За її словами, два тижні тому сюди на човнах доставляли врятованих від стихії людей і тварин, а нині вже їздять автівки.
Дівчата, песик та їхній будинок із трояндами
Кореспондентка зустрілася з жительками Херсона, які повернулися додому після потопу.
“Просто тут Вікторії передали її песика Жозі, якого вдалося дістати з затопленого подвіря. Тоді Вікторія розповіла, що її будинок від рук росіян постраждав двічі. Вперше – від російського снаряду. І ось наступний удар – потоп. Два тижні після того нашого знайомства ми знову зустрічаємося з Вікторією та її донькою Юлею. Аби подивитися, чи є шанс у родини повернутися до рідної оселі”, – розповідає Ніна Грушецька.
Дівчата кажуть, ось він, їхній райський куточок. Кучугури сміття на подвірї, які принесла сюди вода. Знищений сад. Замість квітучих троянд – лише гілки. А в будинку – шар болота, зруйновані стіни та стеля. Жити тут можна буде дуже не скоро.
Попри руйнування, жінка знайшла свій вцілілий портрет і навіть кімнатну рослину.
В окупації і під час потопу
Наступним героєм репортажу з місця подій став волонтер Владислав Недоступ. Хлопець допомагав рідному Херсону вистояти і під час окупації, і під час потопу.
Він рятував на своєму надувному човні людей і тварин.
“Не було в людей паніки. Було таке: “Ой, знов біда на нашу голову”. Кожного дня лише артилерія тримає твій фокус”, – розповідає Владислав.
Навіть зараз, коли зійшла вода, він постійно розвозить з іншими волонтерами гуманітарку найнебезпечнішими районами міста.
Закритий Острів
Херсонський район із назвою Острів досі має статус закритого.
“Зараз ми заїжджаємо до одного з найнебезпечніших районів Херсона: приблизно за кілометр звідси вже стоять окупанти. Тому пересуваємося швидко, його постійно обстрілюють. Однак люди правдами й неправдами водою і багнюкою намагаються дістатися того, що лишилося від їхніх будинків”, – розповідає Ніна Грушецька.
Місцева жителька Поліна Паламарчук показує своє понівечене життя.
“Боляче, прикро… тримаюся“, – каже Поліна.
Вона постійно говорить про той ранок, коли побачила, як до неї “підповзає страшна вода”.
“Я встала, вискочила, вода біля цього забору, вже заходила у двір. За той час, поки я зібрала документи, трохи речей, вже вода була десь отут. За годину”, – розповідає жінка.
Та із ще більшим жахом люди, які втратили свої будинки, запитують про те, що буде далі.
Таких, як ось ці жінки, лише в самому Херсоні – десятки тисяч. За офіційними даними, біля 20 тисяч людей постраждали лише в місті. Вони тимчасово перечікують лихо у родичів чи знайомих.
А ще в місті влаштували тимчасові притулки. За словами місцевої медсестри Ольги Устенко, зараз до 140 евакуйованих людей перебувають у лікарні.
За словами медикині, лікарняні палати перетворилися на кімнати в гуртожитку на пятьох.
Усім постраждалим держава планує виплатити допомогу – приблизно по 5 тисяч гривень. Ще мають бути виплати від ООН. Але настрої в херсончан невтішні. Аби відновити будинки, потрібні мільйони.
“Приїжджають з поліцією, фіксують, що домівка постраждала. Люди записуються у програму, що житло постраждало, але щоб хтось виплати отримав, я не чув”, – розповідає волонтер Владислав Недоступ.
Поки постійно навідують свої розтерзані будинки. І дуже по-українськи прибирають у рідних, хоч і розмитих стінах.
“Люди, як бджоли, як мурашки. Вже сусідам допомагають. Вулиці розгрібають. Хочеться, щоб до осені люди привели до ладу житло. Бо осінь і зима дуже швидко настануть”, – ділиться Владислав.
Науковці кажуть, зима – не єдина загроза, яка на нас чекає.
Херсонська вода
За словами науковців, зараз у херсонськй воді підвищений вміст амонію, нітратів, фосфатів, алюмінію.
За словами екологині Інни Тимченко, в Херсоні фіксують перевищення важких металів у воді, нітратів у водоймах.
Тож південь потребує підтримки всієї України. Розчищати замулені вулиці, відбудовувати оселі, доставити чисту воду і, як кажуть екологи, дати шанс природі відновитися і самоочиститися.
