Бахмут горить під звуки безперервних боїв: ворог постійно намагається штурмувати
За ділянку фронту у Бахмуті відповідають холодноярівці, які утримують основні підходи в місто і щодня відбивають по кілька десятків атак росіян.
Дорога до Бахмута всього у кількох сотнях метрів від позицій противника, тож їхати нею надзвичайно небезпечно. Колись місто троянд тепер зустрічає випаленою землею і гуркотом артилерії, йдеться в ТСН.
Тут потрібно шукати укриття під постійні звуки стрілецьких боїв. Ворожа піхота вже у місті і її позиції можуть бути буквально у кожному вікні ще вцілілих висоток. Місто палає, тут постійний запах смогу, гару і постійні розриви. Тут чути шелест снарядів, а ще свист куль, активні бойові дії не спиняються ні на мить.
У цей час доби на мирній території люди лиш ідуть на роботу, а командир Василь щойно завершим керувати боєм і вже не першим за цей ранок. “В них просто принцип, тактика – попереду йдуть зеки, потім штурмова група. Штурмова, якщо штурмує вдало, на своє місце ставить зеків і вертається і так щоразу”, – розповідає військовий.
Цієї ночі він спав всього три години, але каже звик, за рік війни. Щоправда цього разу, окупанти дошкуляли надважкою артилерією, бо підтягнули до Бахмута гармати калібру понад 200 міліметрів. Одного пострілу достатньо аби зруйнувати одразу кілька квартир багатоповерхівок. Від розривів на вулиці здригається навіть підземелля, але й такий ранок у Бахмуті називають тихим, хоча окупанти бʼють з одразу кількох знарядь.
За цю ділянку фронту відповідають холодноярівці, які утримують основні підходи в місто і щодня відбивають по кілька десятків атак росіян. Це надзусилля, адже кількість ворожої піхоти перевершує нашу в рази. “Подивіться на кількість населення і яку мобілізацію вони провели. Я думаю, що у них співвідношення 1 до 4, якщо не більше”, – розповідають бійці в скільки разів більше ворожих окупантів.
Та й в цих пекельних боях бійці знаходять час почитати новини. Особливо про контрнаступ, на який у Бахмуті дуже чекають. “Якщо контрнаступ буде не на Бахмуті, а в іншому місці, то нам тут стане легше. Бо кац**и почнуть рухатись – одні під землю, а другі в мішок”, – переконані бійці.
Поки ж на Бахмуті тут чимдуж стримують ворога і не лише знаряддями від іноземних партнерів, а й трофейними. Як от російський танк Т-80 Володимира. Яким бійці нещодавно просто зрівняли з землею позицію ворога. Панцерника холодноярівці затрофеіли ще торік у Тростянці. Досі вірно служить нашим воїнам і навіть прикрив під час обстрілу свого командира. Хоча осколки таки пронизали обличчя воїну, але після лікування 23-річний офіцер знову у строю в найпекельнішій ділянці фронту.
“Було попадання в танк, ми развернулись. Друге попадання – я наказав покинути танк. Третій приліт – осколок в голову. Яке списуватися? Я хотів якнайшвидше повернутись, це моя робота, я кадровий офіцер”, – каже Володимир.
