Захоплені території Бахмута стали для ворогів пасткою: українські артилеристи знищують живу силу
Тактику ворога один із командирів українців називає зомбі-апокаліпсисом.
За майже рік безперервних штурмів росіяни досі не можуть узяти під контроль Бахмут, а та частина міста, яку вони вже окупували, перетворилася для чужинців на своєрідну пастку. Невелика територія, на якій сконцентровано значну кількість ворожих сил – щоденна ціль для нашої артилерії, яка у зв’язці з розвідкою цілодобово моніторить будь-які пересування росіян усередині міста.
Команду “до бою” холодноярці з 93-ї бригади останні кілька днів чують дуже часто. Бійці нарікають, що доводиться дихати порохом, але ця незручність – ніщо, в порівнянні з тим, яку роботу виконують. “То там, то там, з кожної точки стріляють так, що бувало, з різних батарей стріляли в одну точку, і “Зондер” не міг зрозуміти, я стрельнув чи хтось стрельнув, кого коригувати, який постріл коригувати”, – так “Таран” говорить про інтенсивність артилерії, яка останнім часом просто таки безперервно б’є по окупованій частині Бахмута.
Не рідше за інших у загальній канонаді вогневого валу звучить самохідка холодноярців. Тут воїни здебільшого працюють із закритих позицій. Для гармашів найбільша радість від роботи, коли чують слова вдячності від піхоти.
Координати бійці отримують від командира “Горизонта”, який бачить картинку від усіх наших пташок над Бахмутом. “В сам Бахмут, де вони свої опорні пункти, де збираються штурмові їхні вагнерівські загони. Жива сила, це в основному 90 відсотків. Техніку вони бережуть більше, ніж людей, чомусь”, – каже командир.
Тактику ворога “Горизонт” називає зомбі-апокаліпсисом. “Іде група, ми її ліквідуємо, через пів години все одно буде наступна група йти, і це постійно, постійно”, – додає він.
Ворог теж постійно намагається виявити наші спостережні пункти. “Чекаємо на нову ціль. Наше життя – це нова ціль”, – кажуть бійці.
