Повістку можуть вручити у будь-якому місці: на блокпості або вулиці, у кафе або на пляжі. Проте багатьох українців цікавить, чи має юридичну силу повістка, яку відправили через СМС та що буде, якщо її проігнорувати.
На ці питання відповів правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко в інтерв’ю виданню “Телеграф”.
Що чекає на чоловіків, які проігнорували повістку, надіслану через СМС
За словами правознавця, українцям не може загрожувати адміністративна або кримінальна відповідальність за ігнорування повістки, яка прийшла через СМС-повідомлення. Адже у такому вигляді повістка — це просто інформація, яка не тягне за собою жодних юридичних наслідків.
“Тому що особа завжди може сказати, що вона це СМС-повідомлення не отримувала. Ця інформація призначена для особи, щоб з’ясувати, де вона і чи може з’явитися, аби отримати в належний спосіб повістку. Тому що повістка завжди вручається у письмовому вигляді, і ми чітко знаємо, як вона у законний спосіб має видаватися громадянину…” — пояснив Павліченко.
Повістки через СМС — чи законні такі дії співробітників ТЦК
На думку Павліченко, для країни, яка перебуває в стані війни, в Україні надзвичайно ліберальний режим щодо всіх військовозобов’язаних. СМС-оповіщення про те, що чоловіку необхідно з’явитися до ТЦК для уточнення даних, юрист не вважає протизаконним.
“Той спосіб [мобілізації], який Україна демонструє, є надзвичайно ліберальним. Відтак казати, що це якесь порушення чи зловживання правами, як на мене, не видається”, — вважає правозахисник.
Чому ТЦК вдаються до таких дій та що варто знати військовозобов’язаним
Він зазначив, що через військові дії та евакуацію з багатьох населених пунктів багато людей не проживають у місцях, де вони зареєстровані. При цьому не всі внутрішньопереміщені особи стали на військовий облік.
“Тому тут і виникає питання, яким чином інформувати особу про те, що вона має бути хоча б зареєстрована за конкретним місцем проживання і для можливої мобілізації через райвійськкомат. Це абсолютно логічно. За моєю оцінкою, ці правила зараз відпрацьовують в Україні, і вони, повторюю, надзвичайно ліберальні, вони не є репресивними”, — підкреслив Павліченко.
Правознавець додав, що армія — це не лише “штурмовики”, а ще й величезна кількість різних професій, таких як водії, кухарі, санітари тощо.
“Це охоплює і технічне забезпечення, ремонт техніки, виготовлення різного обладнання для ведення бойових дій і таке інше. Тобто є низка професій, безпосередньо не пов’язаних саме з веденням бойових дій. У цьому ключі є дуже багато різних категорій професій, які мали б бути враховані і які підпадають під мобілізацію”, — підсумував Павліченко.
