Страшне слово “інфляція”: чи загрожує Україні дефолт
Знищені фабрики, заводи, підприємства енергопостачання та регуляції, спалені тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, понівечений бізнес продовольчих та непродовольчих товарів – це лише частина із усіх можливих економічних збитків, до яких призводить війна.
Як наслідок – зростання цін та зубожіння населення. Чи доведеться українцям стати жебраками в прямому сенсі цього слова?
“Я працюю 2-3 дні на тиждень. Дохід мій складає 500 гривень за одну відпрацьовану зміну. Тож, на тиждень я маю півтори тисячі”, – підраховує прибутки киянка Оксана Перехрест.
Жінка підпрацьовує в одному зі столичних ресторанів. Миє посуд. Жінка не може знайти постійну роботу, адже має піклуватися про свого чоловіка, який відновлюється після інсульту.
“Інсульт був дуже тяжкий, він складно переніс кілька днів в реанімації, а потім ми лікували його ще й в лікарні. Після лікарні – реабілітація. І це все коштувало грошей”, – розповідає Оксана.
Оксана та її чоловік мешкають в гуртожитку в маленькій кімнаті разом з двома дорослими синами: “Старший син працює в ресторані, він отримує приблизно 10-12 тисяч гривень. Частину коштів він виділяє для родини, нам допомагає”.
Сукупний дохід родини становить 11 тисяч гривень. І якщо до війни Оксана могла жити на ці гроші, то зараз усе кардинально змінилося: “Все дуже зросло в ціні. Підвищилися тарифи на комунальні послуги. Піднялися ціни на ліки в аптеці. Тому дуже важко жити. Цих 11-ти тисяч нам не вистачає”.
“Інфляція – це знецінення коштів, – пояснює суть процесу Андрій Приходько, експерт з фінансового права. – Якщо ви за 100 гривень можете умовно на сьогодні купити 10 пар кросівок, то через місяць, коли інфляція буде на рівні 10%, ваші кошти знеціняться на 10%, і за ці кошти ви купите не десять пар кросівок, а 9”.
У грудні минулого року інфляція становила 26,6%. У порівнянні з груднем минулого року вона прискорилася на 10%. Іншими словами, нині ваші гроші знецінюються зі швидкістю 26,6% на рік. Якби на початку року ви поклали у скарбничку 10 тисяч гривень, то наприкінці витягли б лише 7340 гривень.
Для Оксани та її сім’ї рівень інфляції найбільш помітний у магазині: “Яйця ми купуємо в магазині, оскільки на ринку дуже кусається ціна, купити їх нереально. Ціна за два десятки становить 140 гривень, це дуже дорого. Також ми купуємо хліб, і це десь 70 гривень за дві хлібини, аби на один день прогодувати нашу родину. Якщо взяти картоплю, для моєї родини на тиждень потрібно десь 5-6 кілограмів, і кожен коштує 15 гривень. Готую макарони в різних варіантах. Найдешевші коштують 30 гривень за кілограм”.
“Якщо говорити про загальні категоріЇ, зростання цін на овочі було пов’язане з тим, що під окупацією перебували південні регіони України – відповідно, не було достатньої пропозиції, – пояснює причини подорожчання Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НАБ. – Показовим є, приклад, ціна на яйця, яка також суттєво зростала ще з минулого року. І це було наслідком зростання витрат виробництва, а також того, що були зруйновані виробничі потужності. Особливо в південних областях”.
Одна з найболючіших категорій, що різко вдарила по сімейному бюджету – ліки.
Щомісяця Оксана витрачає на найнеобхідніші медикаменти понад дві з половиною тисячі гривень. А про те, щоб купувати одяг чи взуття, взагалі не думає.
Утім, є й гарні новини: за всіма прогнозами, мало бути гірше. На початку повномасштабного вторгнення економісти в ООН прогнозували, що за межею бідності опиняться 90% українців. А сама країна буде на межі дефолту.
Дефолт – страшне слово, відоме тим, хто пережив 90-ті. Зростання злочинності і корупції, різке знецінення грошей, тотальна бідність. Однак, можемо заспокоїтись: повернення у 90-ті навіть за найпесимістичнішими прогнозами для України неможливе.
Це неймовірно, але в умовах війни Україна несподівано заявила про себе як про розвинуту цифрову державу.
До того ж, попри складні бої на півдні та сході, ми залишаємось лідером аграрного комплексу.
А прогнози Нацбанку щодо рівня інфляції на 2023-й рік досить сміливі та оптимістичні.
“Я вважаю, що та інфляція у 26%, яка є на сьогодні в країні, яка веде війну, в якій постійні обстріли, бізнесу дуже складно працювати, людям дуже складно жити, – ця інфляція є нормою. І нічого страшного в цьому немає”, – оцінює ситуацію Андрій Приходько.
Війна вчить українців не лише єднанню, але й порядку, фінансовій дисципліні і жорсткості у багатьох сферах.
“Створюються правоохоронні антикорупційні органи, основне завдання яких – ловити корупціонерів. Але нічого не робиться для того, щоб корупціонер не хотів брати взятку. Немає системи мотивації для держслужбовців, – підсвічує слабкі місця системи Андрій Приходько. – Якщо слідчий зловив якогось корупціонера і завдяки цій кримінальній справі наповнив держбюджет на мільйони за допомогою конфіскації, доведення вини і так далі, то чому цьому слідчому не дати 1% від тієї офіційної суми, яку він завів в бюджет?”.
За прогнозами фахівців, середня зарплата в Україні в 2023 році складатиме 18 000 гривень. Утім, покладатися українцям доведеться більше на себе, ніж на допомогу державних органів.
“Скоріше за все, мені потрібно шукати ще одну роботу або підробіток, – припускає киянка Оксана Перехрест. – Щоб нам вистачало на елементарні речі, необхідні для того, аби жити нормальним життям”.
