Лондон-Париж-Брюссель: Україна та Захід готуються до другого року виснажливої війни
Захід надсилає Путіну, який зробив ставку на довгу виснажливу війну, чіткий сигнал: “Ми будемо з Україною стільки, скільки це буде потрібно, аж до повної перемоги”.
Про це заявив і британський прем’єр Ріші Сунак під час особистого раптового візиту Володимира Зеленського до Лондона. Український президент виголосив дійсно історичну промову в парламенті Великої Британії, де його вітали потужними оплесками, закликаючи створити “коаліцію літаків” для України.
І Лондон почув Зеленського. Британія розпочне навчання українських пілотів на натовських винищувачах. Також Ріші Сунак доручив Бену Воллесу, міністру оборони, вивчити, які саме винищувачі можна передати Україні. Саме Сполучене Королівство було першим, хто надав Україні свої танки Challenger 2, які надійдуть вже в березні. Можливо, Лондон стане першим і в постачанні Україні дійсно далекобійних ракет. Йдеться про крилату ракету повітряного базування Storm Shadow ймовірною дальністю до 300 км, яка може запускатися, наприклад, із французьких та шведських винищувачів Rafale та Gripen, про отримання яких Київ також веде перемовини.
Питання сучасної авіації обговорюватиметься й у четвер, 9 лютого, в Брюсселі, де президент Зеленський виступить на засіданні Європарламенту та візьме участь у ланчі з лідерами країн-членів ЄС. Другий воєнний візит Зеленського, цього разу європейський, бо перший був до США, відбувається на тлі підготовки Росії до великого наступу на Донбасі, який, за інформацією української розвідки, Путін наказав захопити до березня.
Україна та світ готуються до другого року найбільшої та найкривавішої від часів Другої світової війни на європейському континенті. І, звичайно, всіх цікавить одне запитання: коли вона закінчиться?
Сценарій №1 – Виснажлива війна
Вже ні для кого не секрет, що Путін вирішив вести довгу війну на виснаження, спираючись на величезний мобілізаційний ресурс гарматного м’яса, репресивний апарат, який може гребти людей у необмежених кількостях, та, власне, підтримку продовження цієї війни самими росіянами.
Розвідка Естонії також вказує на впевненість Путіна в тому, що час у цій війні на його боці: “Путін тягне час, вважаючи, що Україна й Захід виснажаться раніше, ніж Росія”.
Путін розраховує на дві речі:
- втому Заходу від підтримки України та початок президентської передвиборчої кампанії у США, коли Вашингтону буде просто не до Києва та війни;
- й Україна не витримає суто мобілізаційно, бо росіян кількісно більше.
Саме наратив про те, що росіян кількісно більше, тому Україна в будь-якому разі програє цю війну, зараз активно розганяється Кремлем. І, на жаль, його підхопили на Заході. Нещодавно The New York Times опублікувала авторську колонку одного американського журналіста, який є відкритим поціновувачем Путіна, де мовиться:
“Україна програє війну, яка перетворилася на Першу світову, а Росія має втричі більше населення, цілісну економіку та кращі військові технології”.
“Як так сталося, що 23 лютого 2022 року практично ніхто в Америці не стверджував, що в наших національних інтересах було вступити в непряму війну з Росією, щоб не дати їй захопити Україну. Країну, яку більшість американців не могли знайти на карті за 10 спроб?”.
Росіян дійсно кількісно більше. І, так, Путін не зупиниться. Однак зараз не часи Першої чи навіть Другої світових воєн. Кількість не завжди означає якість. Саме тому Україна просить Захід надати якомога більше сучасної якісної зброї. І прорив у цьому питанні побачили всі. Ми отримаємо сучасні танки, бронетехніку та снаряди до HIMARS дальністю 150 км. Ми також почали складні переговори щодо західних винищувачів. Проте головне зараз – це час: хто (Україна чи Росія) швидше встигне сформувати ударний кулак для контрнаступу.
Але Путін помилково вважає, що час на його боці. Ще один російський наратив, який можна зустріти в західній пресі, – “санкції не працюють” та “російська економіка виявилася більш стійкою, ніж багато хто думав”. Проте як щодо рекордного від 1998 року дефіциту російського бюджету, який вже сягнув $25 млрд, а за підсумками 2023 року може сиановити близько $97 млрд? Надходження від нафти й газу в січні, порівнюючи з минулим роком, впали на 46%. Неенергетичні доходи Росії в січні також упали на 28%. Як пише Foreign Policy, ВВП Росії не повернеться до довоєнного рівня принаймні до 2027 року.
Сценарій №2 – Вирішальна битва за Донбас та південь
На тлі історичного зламу на Заході в питанні постачання Україні сучасних танків, дальнобійних ракет (нагадаємо, що США оголосили про надання снарядів до HIMARS дальністю 150 км), у Кремлі знову вдалися до погроз. І це ще не було дев’ятого Рамштайну, який запланований на 14 лютого. Спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, до якої Путін таки має намір звернутися 22 лютого (за чутками в російських пабліках – ред.), заявила, що “Київ має негайно почати пошук формули миру, щоб попередити кінцеву катастрофу”.
Можливо, Матвієнко забула, але президент Зеленський вже має формулу миру, вперше виголошену на саміті G20 на Балі торік у листопаді. І про жодну катастрофу там не йдеться. Навпаки, там про репарації, виведення всіх російських військ з України, трибунал для російського військового й політичного керівництва, як і про фіксацію закінчення війни.
Кремль розуміє, що чим швидше та більше Україна отримуватиме сучасної західної зброї, тим неминучішим для Путіна постане рішення про оголошення чергової хвилі мобілізації в Росії. Так, вона й не припинялася. Але парадокс ось у чому. Ще торік у грудні Путін особисто заявляв, що з 300 тис. мобілізованих восени росіян 150 тис. вже були кинуті на війну проти України. Тоді постає логічне запитання: так де ж іще 150 тис. мобілізованих, яких десь мали тренувати? За Уралом?
Міністр оборони України Олексій Резніков натомість заявляв, що Росія насправді мобілізувала пів мільйона і готується до великого наступу, попередньо на двох напрямках – Донбас і південь. Водночас голова Харківської ОВА Олег Синєгубов не виключає наступу російських військ і на Харківщині. Українські військові експерти підтверджують, що для ворога критично важливо знову захопити Ізюм та Куп’янськ, щоб заволодіти залізницею. Саме тому відновилися атаки росіян на Лиман.
Старший науковий співробітник Європейської ради зовнішніх відносин (ECFR) Густав Грессель вважає, що Путін почав війну на виснаження ще в квітні 2022 року, коли його план захоплення України за три місяці, не кажучи вже про три дні, провалився. Наразі, на думку експерта, Кремль робить ставку на виснажливу війну на Донбасі, щоб розмити ресурси України швидше, ніж власні.
Звичайно, Росія може й надалі просити допомогу від Північної Кореї, Ірану й Китаю. Проте на прикладі Туреччини ми вже побачили, як на вимогу США офіційна Анкара може в один день припинити обслуговувати підсанкційні літаки з Росії, Білорусі та Ірану.
Тож схоже на те, що найближчими місяцями вирішальною стане битва за Донбас і південь. Так, Росія може піти на провокації з півночі. Проте за численними даними західних розвідок, Москва не має там ударного військового угруповання.
