Україна може стати членом НАТО де-факто, маючи такі ж безпекові гарантії, як Швеція та Фінляндія: інтерв’ю з радником прем’єра Румунії
Україна та Захід вступили у другий рік повномасштабної російської війни, яка почалася ще 2014 року. Більшість західних лідерів радять готуватися до затяжних бойових дій на виснаження.
Принаймні, на це зробив ставку Путін. Тобто, на Заході не сподіваються, що війна закінчиться перемогою України цього року. Ба більше, всіх спантеличила стаття The Wall Street Journal, де йдеться про те, що Велика Британія, Німеччина та Франція запропонували Україні укласти договір про зближення з НАТО, який надасть нам ширший доступ до сучасної західної зброї, в обмін на відновлення мирних переговорів із Росією до кінця 2023 року.
По-перше, у західних столицях не впевнені, що Україні вистачить ресурсу, щоб звільнити всі свої території.
По-друге, після виходу Росії з договору про скорочення стратегічних ядерних озброєнь і погроз Путіна зміцнювати ядерну тріаду, на Заході дуже бояться саме ядерної ескалації з боку Росії після її цілковитого розгрому на полі бою.
Але ж ми прекрасно розуміємо, що такі розмови Путін сприймає як слабкість Заходу, продовжуючи підвищувати ставки. Він вже давно тестує НАТО, запускаючи свої ракети впритул до повітряного простору Альянсу. Принаймні Міноборони Румунії стверджує, що під час чергової масованої ракетної атаки проти України 10 лютого, одна російська ракета пролетіла за 35 км від її повітряного простору. Хоча президент Зеленський на пресконференції 24 лютого ще раз заявив, що ракета все ж залетіла до повітряного простору Румунії.
Щоб розібратися, які ж саме дискусії про цю війну точаться на Заході, чому нам не хочуть давати винищувачі, як це пов’язано зі страхом наших партнерів і союзників не допустити ескалації та не втягнути НАТО у пряме військове зіткнення з Росією, ТСН.uaпоговорив із державним радником з питань зовнішньої політики канцелярії прем’єра Румунії Юліаном Кіфу.
